Запобігання дитячому травматизму

Питання запобігання дитячому травматизму, безпеки дитини, її уміння захистити себе в навколишньому середовищі є актуальними у системі освіти й виховання дітей та молоді. Більшість нещасних випадків, які трапляються з дітьми під час освітнього процесу та у позаурочний час, травмування учнів та вихованців відбувається через безпечну поведінку.

На сьогоднішній день головною проблемою, яка пов’язана з майбутнім держави, є збереження і зміцнення здоров’я дітей та учнівської молоді, вироблення стійких соціальних настанов щодо усвідомлення необхідності здорового способу життя, адже з кожним роком показники стану фізичного і психічного здоров’я населення, особливо молоді, значно погіршуються. Саме тому у загальний зміст освіти інтегруються актуальні проблеми реального життя, питання екології, здоров’я, безпеки, а це відповідає вимогам нового державного стандарту. Здоров'я – це безцінне багатство кожної людини. Здорова дитина – запорука здорової нації. Забезпечення високої якості освіти – це один із пріоритетних напрямів сучасної освіти, а поняття якості освіти пов'язане з такими категоріями, як здоров'я, самореалізація, комфортне самопочуття, соціальна захищеність, адже здоров'я – це не лише відсутність захворювань або фізичних дефектів, а й повне фізичне, духовне і соціальне благополуччя.

Основне завдання сім’ї, закладу освіти - виховання з раннього дитинства громадянина, який здатний самостійно й свідомо протистояти небезпекам різного характеру, що дозволить йому активно брати участь у суспільному житті, відстоювати основні принципи безпечного життя, діяльності та відпочинку. Діти повинні знати про світ небезпек, який їх оточує, мінімізувати можливий ризик, жити в гармонії з собою та з природою. В основі терміну ''безпека життєдіяльності'' лежить співвідношення ''людина–середовище проживання''.

Частіше жертвами нещасних випадків, аварій, стихійних лих стають діти. Як правило, вони не знають елементарних правил поведінки або просто бездумно та безпечно поводять себе на вулиці, на воді, під час купання, на дорозі, в побуті тощо. Разом з тим вони і самі створюють небезпечні ситуації. Щоб протистояти такому явищу в суспільстві, треба змінити наше ставлення до нещасних випадків, озброївши підростаюче покоління певним багажем знань, забезпечивши сприятливі умови для життя, навчання, відпочинку.Термін “травма” означає тілесне пошкодження при пораненні. Пошкодження, які повторювались у певній групі населення, називаються травматизмом. Під дитячим травматизмом слід розуміти сукупність раптово виниклих ушкоджень серед дітей різного віку. Травми серед дітей, на жаль, зустрічаються досить часто і мають багато особливостей. За місцем виникнення травматизм поділяють на: побутовий; транспортний; шкільний; спортивний.

Найчастіше зустрічається побутовий травматизм. Побутовий травматизм - це ушкодження, які діти отримали вдома: у квартирі, у дворі чи в саду. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але найнебезпечніші з них це опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти. Принципи запобігання побутового травматизму різноманітні, але головною і надійною з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережність, особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим, батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями: все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину.

/Files/images/153.gif

Нормативно-правова база

Методичні матеріали

Відеоматеріали

Кiлькiсть переглядiв: 255